Орієнтовні
вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів з хімії
При оцінювання рівня навчальних
досягнень з хімії враховується:
- рівень
засвоєння теоретичних знань;
- оволодіння
хімічною мовою як засобом відображення знань про речовини і хімічні явища;
-
сформованість експериментальних умінь, необхідних для виконання хімічних дослідів, передбачених
навчальною програмою;
- здатність
учнів застосовувати набуті знання на практиці;
- уміння
розв’язувати розрахункові задачі.
За відмінностями між обсягом і
глибиною досягнутих результатів, ступенем самостійності у виконанні завдань,
здатністю використовувати знання у нових ситуаціях виокремлено рівні навчальних досягнень учнів, що оцінюються за 12-бальною шкалою.
Кожний наступний рівень вбирає в
себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики.
Визначальними
в оцінюванні рівня навчальних досягнень учнів є особистісні результати
пізнавальної діяльності, в яких відбиваються загальнопредметні компетентності,
набуті учнями в процесі навчання
хімії.
Рівні навчальних досягнень учнів
|
Бали
|
Орієнтовні вимоги оцінювання навчальних
досягнень учнів
з хімії
|
|||
I. Початковий
|
1
|
Учень (учениця) розпізнає деякі хімічні об’єкти
(хімічні символи, формули, явища, посуд тощо) і називає їх (на побутовому
рівні); знає правила безпеки під час проведення практичних робіт
|
|||
2
|
Учень (учениця) описує
деякі хімічні об’єкти за певними ознаками; знає призначення лабораторного обладнання
|
||||
3
|
Учень (учениця) має
фрагментарні уявлення з предмета вивчення і може відтворити окремі його
частини; під керівництвом учителя виконує найпростіші хімічні досліди
|
||||
II. Середній
|
4
|
Учень (учениця) знає окремі факти, що стосуються
хімічних сполук і явищ; складає прості прилади для проведення дослідів і
виконує їх під керівництвом учителя; складає з допомогою вчителя скорочену
умову задачі
|
|||
5
|
Учень (учениця) з
допомогою вчителя відтворює окремі частини начального матеріалу, дає
визначення основних понять; самостійно
виконує деякі хімічні досліди, описує хід їх виконання, дотримується порядку
на робочому місці; самостійно складає і записує скорочену умову задачі
|
||||
6
|
Учень (учениця) відтворює навчальний матеріал з
допомогою вчителя; описує окремі спостереження
за перебігом хімічних дослідів; робить обчислення за готовою формулою
|
||||
III.
Достатній
|
7
|
Учень (учениця) самостійно відтворює значну
частину навчального матеріалу, з допомогою вчителя порівнює хімічні об’єкти, описує спостереження
за перебігом хімічних дослідів; наводить рівняння реакцій за умовою задачі
|
|||
8
|
Учень (учениця) самостійно відтворює фактичний і
теоретичний навчальний матеріал, порівнює і класифікує хімічні об’єкти; самостійно виконує всі
хімічні досліди згідно з інструкцією; робить обчислення за рівнянням реакції
|
||||
9
|
Учень (учениця)
виявляє розуміння основоположних хімічних теорій і фактів, наводить приклади
на підтвердження цього; робить окремі висновки з хімічних дослідів; з
допомогою вчителя розв’язує задачі
|
||||
IV. Високий
|
10
|
Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом і
застосовує знання у стандартних ситуаціях, уміє аналізувати, узагальнювати й
систематизувати надану інформацію, робити висновки; робить висновки з практичної роботи; самостійно
наводить і використовує необхідні формули для розв’язування задач
|
|||
11
|
Учень (учениця) володіє засвоєними знаннями і
використовує їх у нестандартних ситуаціях, встановлює зв’язки між
явищами; самостійно знаходить і
використовує інформацію згідно з поставленим завданням; виконує хімічний
експеримент, раціонально використовуючи обладнання і реактиви; самостійно
розв’язує задачі, формулює відповіді
|
||||
12
|
Учень (учениця) має системні знання з предмета,
аргументовано використовує їх, у тому числі у проблемних ситуаціях; аналізує додаткову
інформацію; самостійно оцінює явища, пов’язані з речовинами та їх
перетвореннями; робить обґрунтовані висновки з хімічного експерименту;
розв’язує експериментальні задачі за власним планом; самостійно аналізує та
розв’язує задачі раціональним способом
|
||||
Рівні навчальних
досягнень учнів
|
Бали
|
Критерії оцінювання
навчальних досягнень учнів з біології
Критерії оцінювання навчальних досягнень
учнів з біології
Затверджені наказом МОН україни №371 від 5.05.2008 року |
|||
I. Початковий
|
1
|
Учень (учениця) з допомогою вчителя або з використанням
підручника (робочого зошита) розпізнає і називає окремі біологічні об'єкти;
знає правила техніки безпеки при виконанні лабораторних та практичних робіт
|
|||
2
|
Учень (учениця) намагається відтворити окремі факти, з
допомогою вчителя або з використанням підручника (робочого зошита), наводить
елементарні приклади біологічних об'єктів і їх окремі ознаки; за інструкцією
і з допомогою вчителя фрагментарно виконує лабораторні та практичні роботи
без оформлення
|
||||
3
|
Учень (учениця) відтворює окремі факти, з допомогою вчителя
або з використанням підручника фрагментарно характеризує окремі ознаки
біологічних об'єктів; відповідає на запитання, що потребують однослівної відповіді;
за інструкцією і з допомогою вчителя фрагментарно виконує лабораторні
та практичні роботи без належного оформлення
|
||||
II. Середній
|
4
|
Учень (учениця) з допомогою вчителя або з використанням
підручника відтворює незначну частину навчального матеріалу, дає визначення
окремих біологічних понять, дає неповну характеристику загальних ознак
біологічних об'єктів; у відповідях може допускати помилки; за інструкцією і з
допомогою вчителя виконує лабораторні та практичні роботи з неповним їх
оформленням
|
|||
5
|
Учень (учениця) відтворює основний зміст навчального
матеріалу, відповідаючи на запитання вчителя; характеризує загальні ознаки
біологічних об'єктів; дає визначення окремих біологічних понять; наводить
приклади, що ґрунтуються на матеріалі підручника; у відповідях може допускати
помилки; за інструкцією і з допомогою вчителя виконує лабораторні та
практичні роботи, частково оформляє їх
|
||||
6
|
Учень (учениця) самостійно, але неповно відтворює навчальний
матеріал, частково дотримується логіки його викладу; відповідає на окремі
запитання; у цілому правильно вживає біологічні терміни; характеризує будову
та функції окремих біологічних об'єктів за планом; у відповідях допускає
помилки; розв'язує прості типові біологічні вправи і задачі з допомогою
вчителя; за інструкцією і з допомогою вчителя виконує лабораторні та
практичні роботи, оформляє їх без висновків
|
||||
III. Достатній
|
7
|
Учень (учениця) самостійно відтворює більшу частину
навчального матеріалу, застосовуючи необхідну термінологію; розкриває суть
біологічних понять; характеризує основні положення біологічної науки,
допускаючи у відповідях неточності; розв'язує прості типові біологічні вправи
і задачі звертаючись за консультацією до вчителя; за інструкцією виконує
лабораторні та практичні роботи, звертаючись за консультацією до вчителя,
оформляє їх, робить висновки з допомогою вчителя
|
|||
8
|
Учень (учениця) самостійно відтворює навчальний матеріал;
відповідає на поставлені запитання, допускаючи у відповідях неточності;
порівнює біологічні об'єкти, явища і процеси живої природи, встановлює
відмінності між ними; виправляє допущені помилки; розв'язує типові біологічні
вправи і задачі користуючись алгоритмом; за інструкцією виконує лабораторні
та практичні роботи, звертаючись за консультацією до вчителя, оформляє їх,
робить неповні висновки
|
||||
9
|
Учень (учениця) вільно відтворює навчальний матеріал та
відповідає на поставлені запитання; з допомогою вчителя встановлює
причинно-наслідкові зв'язки; дає порівняльну характеристику біологічним
об'єктам явищам і процесам живої природи; розв'язує стандартні пізнавальні
завдання; виправляє власні помилки; самостійно розв'язує типові біологічні
вправи і задачі; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи,
оформляє їх, робить нечітко сформульовані висновки
|
||||
IV. Високий
|
10
|
Учень (учениця) системно відтворює навчальний матеріал у межах
програми; дає повні, змістовні відповіді на поставлені запитання; розкриває
суть біологічних явищ, процесів; аналізує, систематизує, узагальнює,
встановлює причинно-наслідкові зв'язки; використовує знання у нестандартних
ситуаціях; самостійно розв'язує біологічні вправи і задачі у межах програми;
за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить
чітко сформульовані висновки
|
|||
11
|
Учень (учениця) логічно та усвідомлено відтворює навчальний
матеріал у межах програми; обґрунтовано відповідає на запитання; самостійно
аналізує і розкриває закономірності живої природи; наводить приклади, що
ґрунтуються на власних спостереженнях; оцінює біологічні явища, закони;
виявляє і обґрунтовує причинно-наслідкові зв'язки; аргументовано використовує
знання у нестандартних ситуаціях; самостійно розв'язує біологічні вправи і
задачі; за інструкцією ретельно виконує лабораторні та практичні роботи,
оформляє їх, робить логічно побудовані висновки
|
||||
12
|
Учень (учениця) виявляє міцні й глибокі знання з біології;
вільно відповідає на ускладнені запитання, з використанням міжпредметних
зв'язків; самостійно характеризує біологічні явища і процеси, виявляє
особисту позицію щодо них; уміє виокремити проблему і визначити шляхи її
розв'язання; користується джерелами інформації, рекомендованими вчителем;
вільно розв'язує біологічні вправи і задачі різного рівня складності
відповідно до навчальної програми; ретельно виконує лабораторні та практичні
роботи, оформляє їх, робить самостійні обґрунтовані висновки
|
||||
Матеріально-технічне
забезпечення кабінетів з ПМП
4.2.5.
Робочі місця вчителів фізики, хімії, біології монтуються на підвищенні,
обладнуються демонстраційним столом (у кабінетах хімії та біології з
препараторською частиною висотою 75 см). Тумби стола оснащують спеціальними
пристроями (шухлядами) для зберігання інструментів, хімічного посуду,
мікропрепаратів і приладів, що використовуються для проведення дослідів. До
демонстраційної частини стола (висота 90 см) підводять електричний струм, воду
і каналізацію. Робочі площі столів повинні бути покриті спеціальними
матеріалами, стійкими до механічних та термічних пошкоджень, хімічних
реактивів. У кабінеті хімії та біології робоче місце вчителя доцільно обладнати
витяжною шафою з вільним доступом до неї.
4.2.6. Кабінет хімії обладнується
демонстраційним столом з витяжною шафою, додатковим місцевим освітленням,
підведенням гарячої та холодної проточної води відповідно до вимог ДСанПін
5.5.2.008-01.
4.3. Обладнання та устаткування
4.3.1. У
кожному кабінеті розміщується класна (аудиторна) дошка одного з видів: на одну,
три або п'ять робочих поверхонь у розгорнутому або складеному вигляді. Середній
щит класної (аудиторної) дошки на три або п'ять робочих поверхонь може бути
використаний для демонстрації екранно-звукових засобів навчання на навісному
екрані.
4.3.2. На окремих робочих
поверхнях класної (аудиторної) дошки залежно від специфіки предмета може бути
накреслено графічну сітку для побудови графіків.
4.3.3. Одна з робочих поверхонь
може мати магнітну основу з кріпленнями для демонстрації навчально-наочних
посібників (таблиць, карт, моделей-аплікацій тощо).
4.3.4. Робочі поверхні на звороті
дошки можуть бути покриті білим кольором для нанесення написів за допомогою
спеціальних фломастерів.
4.3.5. Поряд з класною
(аудиторною) дошкою в кабінеті математики розміщують демонстраційні креслярські
інструменти.
4.3.6. Лаборантські відповідно до
специфіки кабінету обладнуються:
· витяжною шафою;
· секційними шафами для
зберігання приладів та лабораторного посуду;
· металевими шафами або
сейфами для зберігання хімічних реактивів;
· рукомийником;
· столом для підготовки
дослідів, приладів і навчально-наочних посібників для занять;
· однотумбовим столом для
роботи вчителя та лаборанта;
· столом з пристроями для
зберігання матеріалів та інструментів для ремонту приладів;
· пристроями для миття і
сушіння посуду та дистилятором, які монтуються на стіні.
4.3.7. Хімічний посуд
зберігається у лабораторних приміщеннях, розташовується окремо відповідно до
розміру, виду і матеріалу (пластмаса, скло, метал), з якого він виготовлений.
4.3.8. Склянки для зберігання
реактивів повинні мати етикетки з чіткими і яскравими написами їх назв. Усі
шафи для зберігання хімічних реактивів повинні замикатися, ключі від них
зберігаються у вчителя. На посуді з отруйними, вогне- та вибухонебезпечними
речовинами мають бути етикетки з написами різного кольору:
"Вогненебезпечно!" -
червоного;
"Отрута!" - жовтого;
"Оберігати від води!"
зеленого.
4.3.9.
Хімічні реактиви зберігаються та розміщуються системно залежно від їх
властивостей (гігроскопічні реактиви, леткі, горючі і органічні речовини,
кислоти тощо).
4.3.10. Усі матеріальні цінності
обліковуються в інвентарній книзі, за формою, наведеною в додатку 1 до Положення про
навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженого наказом
Міністерства освіти і науки України від 20 липня 2004 року № 601,
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 вересня 2004 року за №
1121/9720, яка повинна бути прошнурована, пронумерована та скріплена печаткою.
4.3.11. Місця зберігання засобів
навчання нумеруються і позначаються назвами на етикетках, що заносяться до
інвентарної книги, яка зберігається у кабінеті.
4.3.12. Матеріальні об'єкти
(предмети) і матеріали, що витрачаються в процесі роботи (хімреактиви, посуд
тощо), заносяться до матеріальної книги за формою, наведеною в додатку 2 до Положення про
навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженого наказом
Міністерства освіти і науки України від 20 липня 2004 року № 601,
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 вересня 2004 року за №
1121/9720.
4.3.13. Облік та списання морально
та фізично застарілого обладнання, навчально-наочних посібників проводяться
відповідно до законодавства.
4.4. Забезпечення безпеки
життєдіяльності
4.4.1. Кабінети з ПМП повинні
бути забезпечені:
· аптечкою з набором
медикаментів, перев’язувальних засобів і приладдя для надання першої
долікарської допомоги, перелік яких наведено у додатку 2 до
цього Положення;
· первинними засобами
пожежогасіння відповідно до додатка 2 до Правил пожежної безпеки.
4.4.2. Кабінет фізики
забезпечується системою електрообладнання із загальних стаціонарних та
спеціалізованих взаємозв'язаних електричних пристроїв і джерел, які вмикаються
до мережі змінного трифазного струму (з фазною напругою 127 В або 220 В) та
однофазного (від 5 В до 250 В), постійного струму з напругою від 0 до 110 В. У
лаборантській встановлюється центральний щиток, від якого подається однофазний
і трифазний струм на розподільний щиток з випрямлячем і регулятором напруги
(розміщеним поряд з класною дошкою). До учнівських столів у кабінеті фізики
підводиться змінний електричний струм до 42 В (відповідно до пункту 6.7 глави 6
Правил
безпечної експлуатації електроустановок).
4.4.3. Проведення занять у
кабінеті біології здійснюється відповідно до Правил безпеки
під час проведення навчання з біології.
4.4.4. Проведення занять у
кабінетах хімії та фізики здійснюється відповідно до Правил безпеки
під час проведення навчально-виховного процесу в кабінетах (лабораторіях)
фізики та хімії.
4.4.5. Вимоги пожежної безпеки
для всіх навчальних приміщень визначаються Правилами
пожежної безпеки.
4.4.6. Проведення лабораторних
(дослідних) робіт дозволяється учням тільки у присутності викладача.
Навчально-методичне
забезпечення кабінетів з ПМП
5.1. Навчально-методичне
забезпечення кабінетів з ПМП складається з навчальних програм, підручників,
навчальних, методичних та навчально-наочних посібників, обладнання навчального,
загального та спеціального призначення з відповідного предмета.
5.2. Розподіл та зберігання
засобів навчання і навчального обладнання здійснюються згідно з вимогами
навчальних програм за розділами, темами і класами відповідно до класифікаційних
груп у секціях меблів спеціального призначення у кабінетах чи (та) лабораторних
приміщеннях.
5.3. У кабінетах біології, фізики
та хімії повинні бути журнали реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності
(первинний, цільовий) та інструкції з безпеки під час роботи в кабінетах
фізики, хімії, біології.
5.4. Додатково кабінети можуть
бути оснащені:
· підручниками та
навчальними посібниками для кожного учня;
· фаховими журналами;
· інформаційними виданнями
МОНмолодьспорту України;
· бібліотечкою
науково-популярної, довідково-інформаційної і методичної літератури;
· інструктивно-методичними
матеріалами педагогічного досвіду;
· інструкціями для
виконання лабораторних і практичних робіт, дослідів, спостережень, фізичного
практикуму тощо;
· краєзнавчими матеріалами.
Оформлення навчальних
кабінетів
6.1. На вхідних дверях кабінету
повинен бути відповідний напис на табличці з назвою кабінету: "Кабінет
фізики", "Кабінет хімії" тощо.
6.2. Для оформлення кабінетів
передбачено створення навчально-методичних експозицій.
До експозицій відповідно до
спеціалізації кабінету належать:
· державна символіка;
· правила роботи в
кабінеті;
· портрети видатних учених
галузі;
· таблиці сталих величин,
основних формул;
· еволюція органічного
світу та його класифікація;
· таблиці "Періодична
система хімічних елементів Д. І. Менделєєва", "Електрохімічний ряд
напруг металів", "Розчинність основ, кислот, амфотерних гідроксидів і
солей";
· системи вимірювання
фізичних одиниць;
· політична карта світу,
політико-адміністративна карта України, фізична карта України тощо.
6.3. Кабінети з ПМП
загальноосвітнього навчального закладу повинні бути забезпечені настінними
(настільними) приладами для вимірювання температури та вологості повітря.
Керівництво кабінетом з
ПМП
7.1. Роботою кабінету з ПМП керує
завідувач, якого призначає директор навчального закладу своїм наказом з числа
учителів вищої категорії або вчителів-методистів за профілем.
7.2. Завідувач кабінету з ПМП
відповідає за належний стан обладнання, приладів, упорядкування, зберігання й
використання навчально-наочних посібників та інших матеріальних цінностей
кабінету.
7.3. До обов'язків завідувача
кабінету з ПМП належать:
· складання перспективного
і щорічного планів оснащення кабінету;
· контроль за дотриманням у
кабінеті правил безпеки та гігієни навчання;
· ведення інвентарної книги
із занесенням до неї відповідних змін про нові надходження, витрати та списання
матеріальних цінностей;
· керівництво і контроль за
роботою лаборанта, надання йому практичної допомоги.
7.4. Завідувач кабінету з ПМП
щороку подає пропозиції щодо оснащення кабінету засобами навчання та шкільним
обладнанням керівнику навчального закладу.
Директор департаменту загальної
середньоїта дошкільної
освіти О.В.
Єресько
Міністерство освіти і науки України
Департамент освіти і науки Сумської
обласної державної адміністрації
Державний навчальний заклад «Сумський центр
професійно-технічної освіти харчових технологій, торгівлі та ресторанного
сервісу»
Затверджено
наказ директора ЗНЗ
від ___________ №
______
Інструкція
з безпеки для учнів під час роботи в кабінеті
(лабораторії) хімії
1. Загальні
положення
1.1. Дотримання вимог цієї інструкції
обов’язкове для всіх учнів, які працюють у кабінеті хімії.
1.2. Учні можуть знаходитися в кабінеті
(лабораторії) хімії тільки в присутності вчителя або лаборанта; перебування
учнів у лаборантській не допускається.
Присутність сторонніх осіб у кабінеті під
час проведення експерименту допускається тільки з дозволу вчителя або керівника
навчального закладу.
1.3. Учні, які навчаються в кабінеті
(лабораторії) хімії, повинні дотримуватися правил внутрішнього розпорядку
навчального закладу, розкладу навчальних занять, установлених норм та режимів
праці та відпочинку.
1.4. Під час проведення лабораторних
дослідів учням рекомендується користуватися халатами – на кожному уроці,
гумовими рукавичками, захисними окулярами (щитками) – за вказівкою учителя
1.5. Про кожний нещасний випадок, що
трапився під час проведення навчання, постраждалий учень чи очевидець нещасного
випадку повинен терміново повідомити вчителя, який направляє постраждалого до
медичного працівника, за необхідності викликає швидку медичну допомогу.
1.6. Про вихід з ладу та несправність обладнання,
приладів учень має повідомити вчителя, який призупиняє роботу учнів і
повідомляє про це керівництво навчального закладу.
2. Вимоги
безпеки перед початком роботи
2.1. Перед початком експерименту учні
повинні:
уважно вислухати інструктаж
учителя щодо безпечного проведення лабораторного досліду, практичної роботи і
особливостей їх проведення, запис про проведення інструктажу здійснюється в
журналі обліку навчальних занять у рядку про тему уроку «Проведено інструктаж з безпеки життєдіяльності
(БЖД)»;
ознайомитися і чітко
зрозуміти порядок і правила безпечного проведення лабораторного досліду,
практичної роботи;
звільнити робоче місце від
предметів, що непотрібні для виконання визначеної роботи;
перевірити наявність посуду,
приладів та інструментів, необхідних для виконання завдання;
виконувати ту роботу, яка
передбачена завданням уроку (заняття) або доручена вчителем.
3. Вимоги
безпеки під час проведення роботи
3.1. Під час проведення роботи в кабінеті
хімії бути уважними, підтримувати порядок і чистоту на робочому місці. Починати виконувати завдання тільки з дозволу вчителя.
3.2. Під час демонстраційних дослідів знаходитися на
своїх робочих місцях або за вказівкою вчителя пересісти на інше більш безпечне
місце.
3.3. При виконанні лабораторних дослідів точно
повторювати дії вчителя, який показує, як треба правильно виконувати
експеримент.
3.4. При виконанні практичних робіт і лабораторних
дослідів (експериментів) стежити, щоб хімічні речовини не потрапили на шкіру
обличчя і рук, бо це може викликати подразнення шкіри та слизових оболонок.
3.5. Підготовлений до роботи прилад або пристосування
показати вчителю або лаборанту до початку експерименту.
3.6. За вимогою вчителя негайно зупинити виконання
експерименту. Відновлення роботи можливе тільки за вказівкою вчителя.
3.7. Учням забороняється самостійно проводити будь - які експерименти, не передбачені цією роботою.
3.8. Учням не дозволяється
використовувати будь-яке обладнання та реактиви з незадіяних на даний момент
робочих столів.
3.9. Учні повинні:
не вживати і не пробувати на смак будь - які хімічні речовини в кабінеті хімії;
визначаючи речовину за запахом,
необхідно легким рухом долоні над отвором посудини спрямувати пару або газ до
носа і вдихати обережно, не нахиляючись до посудини;
не брати реактиви незахищеними
руками, для цього слід використовувати ложки, шпателі або совочки;
насипати або наливати реактиви
необхідно на столі, сухі - над аркушем паперу, рідкі - над скляною посудиною.
Просипаний або пролитий реактив не дозволяється зсипати або зливати назад в
тару, з якої його набирали;
повідомити вчителя або
лаборанта про розлиті чи розсипані реактиви. Учням забороняється самостійно
прибирати будь-які речовини;
про всі несправності в роботі водогону, електромережі тощо негайно
повідомити вчителя або лаборанта і самостійно не усувати несправності.
3.10. Забороняється залишати
без нагляду ввімкнені нагрівальні прилади, а також запалювати нагрівні прилади
без потреби.
3.11. Набирати розчини кислот,
лугів та інших агресивних рідин користуватися піпетками з різними пастками або
гумовою грушею.
3.12. Під час збирання скляних
приладів застосовувати підвищені зусилля не дозволяється. При з'єднанні окремих
частин зі скла захищати руки тканиною.
З метою полегшення збирання
приладів кінці скляних трубочок змочувати водою або змащувати вазеліном.
3.13. Для нагрівання хімічних
реактивів над полум’ям нагрівного приладу (крім вогненебезпечних) обережно
прогріти пробірку у верхній частині полум’я, а потім продовжувати нагрівання,
не торкаючись дном пробірки до нагрівного приладу, щоб пробірка не тріснула.
3.14. Для проведення хімічного експерименту використовувати водні
розчини сульфатної і хлоридної кислот з масовими частками менше 45% і 15 %
відповідно
4.
Вимоги безпеки після закінчення
роботи
4.1. Привести у порядок свої
робочі місця, здати вчителю або лаборанту реактиви і обладнання, що видаються
для роботи.
Прибирання
робочих місць після закінчення практичних занять здійснюється за вказівкою
вчителя.
4.2. Якщо посудина розбилася,
не дозволяється прибирати шматки скла незахищеними руками, потрібно
користуватися щіткою та совком.
4.3. Не дозволяється виливати в
каналізацію відпрацьовані розчини та органічні рідини. Їх потрібно збирати у
спеціально призначену тару, що герметично закривається.
4.4. Після закінчення
практичних занять вимити руки з милом.
5. Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях
5.1. У випадках, коли розбився прилад, склянка з
агресивною рідиною тощо негайно повідомити вчителя і діяти за його вказівкою.
5.2. У випадку травмування
негайно повідомити вчителя і за його вказівкою промити ушкоджене місце:
при потраплянні лугу - змити його залишки з поверхні
шкіри водою та слабким розчином борної кислоти;
у разі потрапляння на шкіру
кислоти – змити її залишки з поверхні шкіри водою та слабким розчином харчової
соди;
при потраплянні в око будь-якої
речовини треба негайно промити його великою кількістю води.
У всіх випадках за необхідності
звернутися до медичного працівника.
5.3. Учні повинні:
у разі
виникнення пожежі або загорання електропроводки, електроприладів, з’єднувальних
пристроїв тощо повідомити вчителя;
не
усувати несправностей електромережі і електрообладнання самостійно (ремонт
електромережі і електрообладнання
проводять фахівці, які відповідають за електричну мережу навчального закладу);
при евакуації з
приміщення кабінету хімії чітко виконувати розпорядження вчителя, не
відлучатися від нього.
Інструкцію розробив:
учитель хімії _______ ________________
підпис прізвище, ініціали
Узгоджено:
відповідальний за організацію
роботи з питань охорони праці ______ _______________
підпис прізвище, ініціали
Фахівець з охорони праці _____ ________________
підпис прізвище, ініціали
Міністерство освіти і науки
України
Департамент освіти і
науки Сумської обласної державної адміністрації
Державний навчальний заклад
«Сумський центр професійно-технічної освіти харчових технологій, торгівлі та
ресторанного сервісу»
Затверджено
наказ
директора ЗНЗ
від
___________ № ______
Інструкція
з безпеки
під час виконання
демонстраційних
дослідів для вчителя, лаборанта
в кабінеті
(лабораторії) хімії
1. Загальні
положення
1.1 Дотримання вимог цієї інструкції
обов’язкове для всіх осіб, які працюють у кабінеті хімії.
1.2. До роботи лаборанта в кабінеті
хімії допускаються особи, яким виповнилося 18 років, які пройшли медичний огляд
та не мають протипоказань за станом здоров’я.
1.3. Особи, які працюють у кабінеті
хімії, повинні пройти інструктаж з охорони праці, дотримуватися правил
внутрішнього розпорядку навчального закладу, розкладу навчальних занять,
установлених норм та режимів праці та відпочинку.
1.4. Під час роботи в кабінеті хімії
можливі такі наслідки впливу небезпечних та шкідливих факторів на працюючих та
учнів:
хімічні опіки при попаданні на шкіру або
в очі розчинів кислот, лугів та інших агресивних речовин;
термічні опіки при необережному
використанні нагрівних приладів і нагріванні речовин у пробірках, колбах тощо;
поранення рук у разі необережного
поводження з лабораторним посудом, ріжучими та колючими інструментами;
отруєння парами та газами токсичних
хімічних речовин;
ураження електричним струмом при
порушенні правил користування електроприладами.
1.5. Учителі, лаборанти під час роботи в
кабінеті (лабораторії) хімії повинні користуватися засобами індивідуального
захисту.
1.6. Учитель, лаборант повинні знати
правила та володіти навичками надання першої домедичної допомоги при
характерних ушкодженнях і травмуванні, мати необхідні знання щодо користування
медикаментами.
1.7. Учитель, лаборант повинні дотримуватися правил
безпеки в кабінеті (лабораторії) хімії, правил пожежної безпеки, знати місце
розміщення первинних засобів пожежогасіння та правила користування ними.
Виконувати вимоги інструкцій щодо безпечного поводження з реактивами,
лабораторним посудом і електроприладами, утримувати в чистоті робоче місце.
2. Вимоги
безпеки перед початком роботи
2.1. Перевірити справність та роботу витяжної шафи, витяжну шафу слід умикати не пізніше, ніж за 15
хв. до початку роботи.
2.2. Ретельно провітрити приміщення
кабінету хімії та лаборантської перед початком уроку (заняття).
2.3. Одягнути спецодяг, під час роботи з агресивними
та токсичними речовинами підготувати до використання засоби індивідуального
захисту (захисні окуляри, щитки тощо).
2.4. Перевірити справність засобів пожежогасіння в
кабінеті та лаборантській.
2.5. Перевірити справність підготовлених лаборантом
приладів, апаратури та наявність реактивів.
Скляні посудини, призначені для роботи під вакуумом, заздалегідь випробовують
на максимальне розрідження.
2.6. Якщо вчитель проводить дослід уперше, він повинен
провести його попередньо за відсутності учнів за допомогою лаборанта.
2.7. Під час проведення досліду, що супроводжується
незвичними звуками, спалахом тощо, учитель повинен попередити учнів, щоб
уникнути їх переляку.
3. Вимоги
безпеки під час проведення роботи
3.1. Для
проведення експериментів використовувати тільки сухе пальне як пальне для
нагрівних приладів.
3.2. Експерименти, що
супроводжуються виділенням шкідливих газів і пари, а також роботи з органічними
розчинниками проводити лише у справній витяжній шафі з діючою вентиляцією.
Експерименти з легкозаймистими
або вибухонебезпечними речовинами виконує тільки вчитель.
3.3. Виконувати стоячи роботу,
пов'язану з небезпекою загоряння, спалаху або вибуху,
3.4. Виконувати нагрівання і
дистиляцію легкозаймистих і горючих органічних розчинників лише на водяній або
паровій бані, використовуючи електричні нагрівачі.
3.5. Не виливати в каналізацію
відпрацьовані реактиви та органічні розчинники.
3.6. Під час роботи зі скляними
приладами:
використовувати скляний посуд
без тріщин; не допускати різких змін температури і механічних ударів;
під час роботи на установці,
виготовленій зі скла або з елементами зі скла, обгородити всю установку
захисним екраном, а найнебезпечніші ділянки установки – металевою сіткою або
металевим кожухом, а також стежити за справністю всіх кріплень у приладах;
при з'єднанні окремих частин зі
скла захищати руки тканиною;
з метою полегшення збирання
приладів кінці скляних трубочок змочувати водою або змащувати вазеліном;
усі види механічної і термічної
обробки скла виконувати з використанням захисних окулярів;
для
добування хімічного реактиву, що міститься в ампулі, обережно зробити надріз,
відламати шийку ампули, тримаючи ампулу над лотком або іншою посудиною. Потім
обережно пересипати або перелити вміст ампули у заздалегідь приготовлену
склянку (бром чи йод тримати в склянці з темного скла);
під час миття скляного посуду
щітками направляти дно посудини тільки від себе або вниз.
3.7. Обережно вставляти корки в
скляні трубки та пробірки та виймати їх.
3.8. Під час нагрівання
хімічних речовин:
виконувати досліди з нагрівання
тільки у тонкостінному скляному або фарфоровому посуді;
роботи, що проводяться під
тиском або вакуумом, виконувати в приладах і посуді з термостійкого скла;
при нагріванні хімічних речовин
пробірку чи колбу треба закріплювати в тримачі для пробірок або в лапці штатива
(зажим повинен бути на 1-2 см
від отвору пробірки);
пробірки для нагрівання рідин
заповнювати не більш як на одну третину об’єму;
посудину з гарячою рідиною не
закривати притертою пробкою доти, поки вона не охолоне;
під час нагрівання рідин не
заглядати згори в посудину для запобігання травмам внаслідок розбризкування
нагрітої речовини;
визначаючи речовину за запахом,
легким рухом долоні над горлом посудини спрямувати пару або газ до носа і
вдихати обережно, не нахиляючись до посудини.
3.9. Для змішування або
розбавляння речовин, що супроводжуються виділенням теплоти, використовувати
фарфоровий або тонкостінний скляний посуд.
3.10. Не дозволяється залишати
без нагляду запалені нагрівні прилади, увімкнені електронагрівальні прилади.
3.11. Якщо посудина в процесі
експерименту тріснула або розбилася, не дозволяється прибирати шматки скла
незахищеними руками, потрібно користуватися щіткою та совком.
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1. Привести у порядок робоче
місце, прибрати всі реактиви на свої місця в лаборантську у спеціально
призначені шафи та сейф.
4.2. Установки, прилади, у яких
використовувались або виділялися речовини 2-7 груп зберігання, залишити у
витяжній шафі з працюючою вентиляцією до кінця заняття (уроку), після чого
вчитель особисто проводить демонтаж такої установки, приладу.
4.3. Відпрацьовані реактиви
(тверді та рідкі) збирати окремо у призначену тару, що герметично закривається,
для наступного знешкодження та знищення.
4.4. Відключити вентиляцію
витяжної шафи.
4.5. Вимкнути електроприлади загального
користування та знеструмити електромережу кабінету (лабораторії) хімії.
4.6. Зняти спецодяг і засоби
індивідуального захисту.
4.7. Вимити руки з милом.
4.8. Ретельно провітрити приміщення
кабінету (лабораторії) хімії та лаборантської.
5. Вимоги
безпеки в екстремальних ситуаціях
5.1. Якщо
в кабінеті хімії розлито невеликий об’єм органічних розчинників (до 0,05 л ), загасити відкрите
полум'я нагрівних приладів у приміщенні і провітрити його.
5.2. У
випадку ситуації, коли розлито органічні розчинники в об’ємі, більшому за 0,05 л , необхідно:
негайно вивести учнів з
приміщення;
загасити в приміщенні всі
пальники і вимкнути електричні прилади;
розлиту рідину засипати піском
або тирсою, за допомогою дерев'яного совка або двох дерев'яних дощечок зібрати
в тару і знешкодити в той самий день;
відчинити вікна або кватирки і
зачинити двері;
провітрювання приміщення
припинити тільки після того, як повністю зникне запах розлитого розчинника;
під час прибирання
користуватися захисними окулярами та гумовими рукавицями.
5.3. Порядок дій у разі
виникнення пожежі в кабінеті (лабораторії) хімії:
вивести з приміщення учнів, зачинити вікна
і двері ззовні, щоб вогонь не поширювався до сусіднього приміщення;
повідомити адміністрацію навчального
закладу;
за необхідності повідомити пожежну охорону
за відповідним номером телефону;
при евакуації з приміщення кабінету
(лабораторії) хімії необхідно діяти за інструкцією з пожежної безпеки та планом
евакуації, стежити за тим, щоб учні не відлучалися від учителя;
за можливості (у разі невеликого
загорання) приступити до ліквідації осередку вогню, при цьому легкозаймисті та
горючі речовини і електропроводку слід гасити вогнетривким покривалом,
порошковим вогнегасником, знеструмлену електропроводку можна гасити будь-якими
наявними вогнегасниками.
5.4. У разі травмування чи ушкодження
негайно надати першу домедичну допомогу постраждалому, повідомити медичного
працівника і адміністрацію навчального закладу. За необхідності відправити
постраждалого до лікувально-профілактичної установи.
Інструкцію розробив:
учитель хімії _______ ________________
підпис прізвище, ініціали
Узгоджено:
відповідальний за організацію
роботи з питань охорони праці ______ _______________
підпис прізвище, ініціали
Фахівець з охорони праці _____ ________________
підпис прізвище, ініціали
4. Проведення інструктажів з питань БЖД з учнями
4.1. Інструктажі з БЖД
проводяться відповідно до Положення про навчання з метою набуття навичок
застосовувати знання у практичному житті, їх програми містять питання особистої
безпеки та безпеки оточуючих згідно з напрямом проведення заходів,
розробляються безпосередніми керівниками робіт або заходів і не вимагають обов’язкових
інструкцій з БЖД. Такі інструктажі можна проводить у вигляді інформацій про
небезпеки, лекцій, бесід з наступною перевіркою навичок, ігрових тренінгів
тощо. У кожному конкретному випадку вчитель, майстер (інструктор) або особа,
яка проводить інструктаж з БЖД, обирає свої методи, форми і засоби проведення
таких інструктажів.
4.2. Програми вступного та
первинного інструктажів затверджуються керівником навчального закладу.
Вид інструктажу з БЖД
|
Коли проводиться
|
Посада особи,
яка проводить навчання, перевірку знань
|
Реєстрація (оформлення) інструктажу
|
Вступний інструктаж
|
На початку навчального року;
при зарахуванні (оформленні) учня до навчального закладу
|
Класні керівники
|
На окремій сторінці журналу обліку навчальних занять
|
Первинний інструктаж
|
На початку навчального року перед початком занять у кожному кабінеті,
лабораторії, спортзалі тощо;
перед початком канікул;
|
Учителі-предметники,
класні керівники, керівники гуртків
|
Журнал реєстрації інструктажів з БЖД
|
перед виконанням кожного завдання, пов’язаного з використанням різних
матеріалів, інструментів, приладів, на початку уроку, заняття, лабораторної,
практичної роботи тощо
|
Учителі-предметники,
керівники гуртків
|
Журнал обліку навчальних занять на сторінці навчального предмета в
розділі про запис змісту уроку, заняття
|
|
Позаплановий інструктаж
|
У разі порушення вимог нормативно-правових актів, що може призвести чи
призвело до травм, аварій, пожеж тощо;
при зміні умов виконання навчальних завдань (лабораторних,
практичних робіт тощо);
у разі скоєння нещасних випадків за межами навчального закладу
|
Учителі- предметники, класні керівники, керівники гуртків
|
Журнал реєстрації інструктажів з БЖД
|
Цільовий інструктаж
|
При організації позанавчальних заходів (олімпіади, турніри з предметів,
екскурсії, туристичні походи, спортивні змагання тощо),
під час проведення громадських, позанавчальних робіт (прибирання
територій, приміщень, науково-дослідна робота на навчально-дослідній ділянці
тощо)
|
Учителі- предметники, класні керівники, керівники гуртків
|
Журнал реєстрації інструктажів з БЖД
|
4.3.
Реєстрація вступного інструктажу з БЖД проводиться у журналі обліку навчальних
занять за рекомендованою формою, що наведена в додатку 3.
4.4.
Реєстрація інструктажів з БЖД (первинний, позаплановий, цільовий) проводиться в
окремому журналі, що зберігається у кожному кабінеті, лабораторії, спортзалі та
іншому навчальному місці (додаток 4).
5. Проведення інструктажів з охорони
праці з учнями
5.1.
Інструктажі з охорони праці з учнями проводяться:
вступний - перед початком занять
з трудового навчання в навчальній майстерні, кабінеті виробничого навчання,
лабораторії навчального закладу або у
разі екскурсії на виробництво;
первинний на робочому місці – на
першому занятті з трудового навчання на початку навчального року;
первинний перед виконанням
навчального завдання, пов'язаного з використанням різних механізмів,
інструментів, матеріалів тощо;
позаплановий - при порушенні учнями
вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що можуть призвести або
призвели до травм, аварій, пожеж тощо.
5.2.
Інструктажі з охорони праці в навчальному закладі проводить керівник робіт –
вчитель трудового навчання, майстер (інструктор) виробничого навчання.
5.3.
Реєстрація інструктажів з питань охорони праці з учнями проводиться:
вступний, первинний на робочому місці та позаплановий
- у журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці
(додаток 2), який зберігається у кожній лабораторії, кабінеті виробничого
навчання, майстерні навчального закладу, де проводиться трудове навчання;
первинний перед виконанням
навчального завдання, пов'язаного з використанням різних механізмів,
інструментів, матеріалів тощо, – у журналі обліку навчальних занять на сторінці
про запис теми уроку з трудового навчання.
5.4.
Первинний на робочому місці, позаплановий інструктажі з охорони праці
завершуються перевіркою знань у вигляді усного опитування або за допомогою
технічних засобів, а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці
особою, яка проводила інструктаж.
У
навчальному закладі необхідно мати:
― журнал реєстрації
вступного інструктажу з охорони праці для працівників (додаток 1);
― журнал реєстрації
інструктажів з охорони праці на робочому місці (первинний, повторний,
позаплановий, цільовий) для працівників;
― журнал реєстрації
інструктажів з охорони праці (вступний, первинний, позаплановий) для учнів у
кожному кабінеті, лабораторії, майстерні (додаток 2), де проводиться трудове навчання;
― журнал реєстрації
інструктажів з БЖД з учнями (первинний, позаплановий, цільовий) у кожному
кабінеті, лабораторії, спортзалі тощо
V. Вимоги
безпеки під час роботи з хімічними реактивами в кабінеті хімії
1.
Вимоги безпеки під час роботи з кислотами і лугами
1.1.
Концентровані кислоти, а також аміак необхідно обережно розливати під витяжкою,
щоб запобігти травмам.
1.2.
Розливати кислоти та інші агресивні рідини з великих ємкостей у видаткові
склянки слід за допомогою сифона з гумовою грушею, ручним насосом або ножною
повітродувкою. Використовувати електричні повітродувки з цією метою не
дозволяється.
1.3.
Переносити склянки ємкістю більше ніж 5 л з реактивами необхідно в плетених
корзинах, ящиках або іншій тарі, що гарантує безпечне транспортування.
Переносити
або навіть підіймати склянки з агресивними реактивами за шийку посудини не
дозволяється.
1.4.
Доставлені у лаборантську реактиви слід розміщувати у призначених для них
місцях.
1.5. Для
одержання розчинів із концентрованих кислот необхідно лити кислоту у воду, а не
навпаки, постійно перемішуючи. Розчинення концентрованої кислоти у воді
(особливо сульфатної) супроводжується сильним нагріванням і розбризкуванням
рідини, що може призвести до опіків.
1.6. Для
розбавлення концентрованих кислот, їх змішування, а також для змішування
речовин, що супроводжуються виділенням теплоти, потрібно користуватися хімічним
тонкостінним скляним або фарфоровим посудом.
1.7. Щоб
уникнути опіків порожнини рота, а також отруєння забороняється набирати розчини
кислот, лугів та інших агресивних рідин у піпетку ротом. Для засмоктування цих
речовин потрібно користуватися піпетками з різними пастками або гумовою грушею.
1.8.
Розчиняти луги слід у фарфоровому посуді, повільно додаючи до води невеликі
порції лугу при безперервному перемішуванні. Шматочки лугу можна брати тільки
пінцетом або щипцями.
1.9. Великі
шматки їдких лугів потрібно розколювати на дрібні в спеціально відведеному та
обладнаному місці в лаборантській.
1.10. Під
час всіх операцій з кислотами і лугами треба обов'язково застосовувати засоби
індивідуального захисту: халат, гумові рукавиці, захисні окуляри, щитки,
екрани.
1.11.
Відпрацьовані кислоти і луги слід збирати в спеціально призначений посуд окремо
і зливати в каналізацію тільки після нейтралізації.
1.12.
Розлиті кислоти або луги необхідно негайно засипати піском, нейтралізувати і
після цього прибрати.
2.
Вимоги безпеки під час роботи з металічним натрієм
2.1. Лужний
метал натрій енергійно взаємодіє з водою, при цьому виділення водню
супроводжується вибухом. Тому під час роботи з металічним натрієм слід бути
особливо обережним.
2.2. Не
можна допускати, щоб натрій мав контакт з водою, вологими предметами,
органічними сполуками, що містять хлор, твердим карбон(IV) оксидом (сухим
льодом).
2.3. Усі
роботи з металічним натрієм треба виконувати на піддонах у витяжній шафі,
використовуючи захисні окуляри і гумові рукавиці, віддалік від джерел води і
тепла.
2.4. Не
дозволяється працювати з натрієм за вологості в приміщенні більше ніж 60 %.
2.5. Виймати
металічний натрій з тари, завантажувати його в апарати треба лише сухим
пінцетом або тигельними щипцями. Гас, парафін та трансформаторне мастило з
поверхні металу витирають фільтрувальним папером.
2.6. Різати
металічний натрій потрібно на фільтрувальному папері сухим гострим ножем.
Первинне різання натрію треба виконувати під шаром трансформаторного мастила
або гасу для зняття верхнього пероксидного шару, оскільки внаслідок контакту
пероксидних сполук з чистим металом на відкритому повітрі може бути вибух.
2.7. Відходи
(обрізки) металічного натрію необхідно збирати в окремі банки із зневодненим
гасом для наступного знищення в той самий день. Нагромаджувати залишки
натрію не дозволяється.
2.8.
Викидати залишки металічного натрію в каналізаційну раковину або тару для
збирання сміття не дозволяється.
2.9. Прилади
і посуд, у яких можлива наявність частинок металічного натрію, треба спочатку
промити етиловим спиртом і тільки після цього, коли весь метал розчиниться в
ньому, можна промивати водою.
2.10. Для
гасіння металічного натрію, що загорівся, необхідно користуватися порошковим
вогнегасником, сухим піском, сухою магнезією або ковдрою. Не дозволяється застосовувати
для гасіння лужних металів воду, пінні вогнегасники та карбон(IV) оксид
(вуглекислоту).
3.
Вимоги безпеки під час роботи з органічними розчинниками
3.1. На
практичних заняттях використовуються органічні розчинники, які мають значну
токсичність і утворюють з повітрям вибухонебезпечні суміші: ацетон, бензин,
бензен, етиловий, бутиловий і метиловий спирти. Відомості про особливі
властивості речовин наведено у додатку 2 до цієї Інструкції.
За ступенем
небезпечності розчинники належать до трьох груп:
·
розчинники, що зумовлюють
здебільшого гострі отруєння з переважаючим явищем наркозу, - бензен, етиловий і
бутиловий спирти, ацетон;
·
розчинники більш токсичні, що
спричиняють гострі отруєння, - метиловий спирт (метанол), фенол, формалін;
·
розчинники, що мають високу
токсичність, крім гострих отруєнь, спричиняють стійкі зміни функції кровоносних
органів і нервової системи, – бензин, дихлорметан, оцтоізоаміловий етер.
За ступенем
пожежної безпеки більшість з них належить до легкозаймистих речовин (далі – ЛЗР).
3.2. Під час
роботи з органічними розчинниками слід бути особливо обережним, роботу
виконувати обов'язково у витяжній шафі з діючою вентиляцією.
3.3. Прилад,
у якому демонструють дослід, пов'язаний з небезпекою вибуху, повинен бути
захищений екраном із органічного скла. Учитель, який проводить експеримент,
захищає очі окулярами або маскою з козирком.
3.4. Перед
початком роботи з легкозаймистими розчинниками всі пальники, що є у витяжній
шафі, де виконується дослід, треба загасити, а електричні нагрівачі вимкнути.
3.5. Роботу,
пов'язану з небезпекою загоряння, спалаху або вибуху, треба виконувати стоячи.
3.6.
Нагрівання і перегонку легкозаймистих і горючих органічних розчинників
дозволяється виконувати лише на водяній або паровій бані, використовуючи електричні
нагрівачі.
3.7. Не
дозволяється виливати в каналізацію органічні розчинники.
Відпрацьовані
рідини потрібно збирати у призначену тару, що герметично закривається, і
знищувати в місцях, узгоджених із органами санітарного та пожежного нагляду.
3.8.
Кількість розчинників, що є одночасно в кабінеті хімії, не повинна перевищувати
потреби для проведення експерименту на уроці.
3.9.
Зберігати розчинники слід у товстостінному скляному посуді з притертою пробкою.
Зберігати ці рідини в тонкостінному посуді не дозволяється.
3.10. Якщо в
кабінеті хімії розлито невелику кількість органічних розчинників (до 0,05 л),
треба загасити відкрите полум'я спиртівок у всьому приміщенні і провітрити
його.
3.11. У
випадку ситуації, коли розлито органічні розчинники у кількостях, більших за
0,05 л, необхідно:
·
негайно вивести учнів з приміщення;
·
загасити в приміщенні всі пальники і
вимкнути електричні прилади;
·
розлиту рідину засипати піском або
тирсою, за допомогою дерев'яного совка або двох дерев'яних дощечок зібрати в
тару і знешкодити в той самий день;
·
відчинити вікна або кватирки і
зачинити двері;
·
провітрювання приміщення припинити
тільки після того, як повністю зникне запах розлитого розчинника;
·
під час прибирання користуватися
захисними окулярами та гумовими рукавицями.
4.
Вимоги безпеки під час роботи із скляним лабораторним посудом та іншими
виробами зі скла
4.1. Під час
роботи зі скляними приладами необхідно використовувати скляний посуд без
тріщин; не допускати різких змін температури і механічних ударів.
4.2. Під час
роботи на установці, виготовленій зі скла або з елементами зі скла, в умовах,
коли є хоч невелика імовірність виділення теплоти або газоподібних продуктів
реакції, необхідно обгородити всю установку захисним екраном, а найнебезпечніші
ділянки установки - металевою сіткою або металевим кожухом, а також стежити за
справністю усіх кріплень у приладах.
4.3. Під час
збирання скляних приладів застосовувати підвищені зусилля не дозволяється. При
з'єднанні окремих частин зі скла необхідно захищати руки тканиною.
З метою
полегшення збирання приладів кінці скляних трубочок змочують водою або змащують
вазеліном.
4.4. Усі
види механічної і термічної обробки скла слід виконувати з використанням
захисних окулярів.
4.5. Щоб
обрізати кусок скляної трубки або палички, необхідно зробити на ній надріз
напилком або іншим інструментом, який ріже скло, після чого взяти трубку обома
руками і легким натиском у напрямі, протилежному надрізу, зламати її. Після
цього гострі кінці слід оплавити або обробити наждачним папером.
Якщо хімічні
реактиви надійшли до кабінету в ампулах для проведення експерименту, необхідно
обережно зробити надріз, відламати шийку ампули, тримаючи ампулу над лотком або
іншою посудиною. Потім обережно пересипати або перелити вміст ампули у
заздалегідь приготовлену склянку (наприклад, бром чи йод необхідно тримати в
склянці із темного скла).
4.6. Кінці
скляних трубок і паличок, що застосовують для розмішування розчинів та іншої
мети, мають бути оплавлені.
4.7. Для
змішування або розбавляння речовин, що супроводжуються виділенням теплоти, а
також для нагрівання хімічних речовин слід використовувати фарфоровий або
тонкостінний скляний посуд.
Пробірки,
круглодонні колби, фарфорові чашки можна нагрівати на відкритому вогні
спиртівки, плоскодонні колби і стакани слід нагрівати тільки на
електронагрівачах із закритою спіраллю.
4.8.
Посудину з гарячою рідиною не можна закривати притертою пробкою доти, поки вона
не охолоне.
4.9. Слід
бути обережним, вставляючи корки в скляні трубки та пробірки або виймаючи їх.
Якщо пробку
неможливо відкрити без зусиль, необхідно спочатку обережно постукати по обводу
шийки посудини знизу догори дерев'яним молоточком або брусочком і повторити
спробу. За умови ускладнення відкривання треба обережно нагріти шийку посудини
рушником (м'якою тканиною), змоченим гарячою водою, або над полум'ям спиртового
пальника, обертаючи посудину навколо осі, не доторкуючись до полум'я. Не можна
нагрівати посудину над відкритим полум'ям, якщо в посудині містяться
легкозаймисті речовини.
4.10. Великі
хімічні стакани слід піднімати двома руками так, щоб відігнуті краї (бортики)
спиралися на вказівний та великий пальці.
4.11.
Установку або окремі частини її, що перебувають під вакуумом, слід захищати
дротяним екраном (сіткою); під час роботи необхідно користуватися захисними
окулярами.
4.12. Скляні
посудини, призначені для роботи під вакуумом, заздалегідь випробовують на
максимальне розрідження. Перед випробуванням посудину потрібно обгорнути
рушником (м'якою тканиною) або натягти на неї металеву сітку. Такі самі заходи
безпеки застосовують під час проведення фільтрування під розрідженням.
Застосовувати плоскодонний посуд (перегонну колбу, приймач) у вакуумних
установках і приладах не дозволяється.
4.13.
Тонкостінну посудину під час закривання гумовою пробкою (наприклад, при
влаштуванні промивалки) слід тримати за верхню частину шийки, пробку злегка
повертають, руки при цьому захищають рушником (м'якою тканиною).
4.14. Роботу
з хімічними реактивами, а також роботи, що проводяться під тиском або вакуумом,
слід виконувати в приладах і посуді з високоякісного термостійкого скла.
4.15.
Нагріваючи рідину в пробірці або колбі, необхідно закріплювати їх так, щоб
отвір пробірки або шийка колби були направлені від себе; при цьому пробірку або
колбу наповнюють рідиною не більше ніж на третину об'єму.
Упродовж
усього процесу нагрівання не дозволяється нахилятися над посудиною і заглядати
в неї.
4.16. З
метою уникнення опіку при нагріванні хімічних речовин у пробірці або колбі не
дозволяється тримати пробірку чи колбу руками, їх треба закріплювати в тримачі
для пробірок або в лапці штатива (зажим повинен бути біля отвору пробірки).
4.17. Під
час миття скляного посуду треба пам'ятати, що скло крихке, легко ламається і
тріскається від ударів, різкої зміни температури. Для його миття щітками
дозволяється направляти дно посудини тільки від себе або вниз.
VІ.
Вимоги до зберігання хімічних реактивів
1.
Загальні вимоги
1.1. Основні
(запасні) кількості хімічних речовин зберігають у спеціальному ізольованому
приміщенні за межами кабінету хімії.
1.2.
Речовини та матеріали, що застосовують у кабінетах, відповідно до НАПБ
А.01.001-2004 за правилами сумісного зберігання можна поділити на такі розряди:
·
безпечні;
·
малонебезпечні;
·
небезпечні;
·
особливо небезпечні.
Кожен із
перелічених розрядів речовин повинен зберігатись окремо один від одного.
Зберігання і
використання хімічних речовин і матеріалів у кабінетах хімії та фізики, що не
зазначені в переліку засобів навчання та обладнання навчального і загального
призначення для навчальних кабінетів навчальних закладів (з
природничо-математичних і технологічних дисциплін), забороняється.
1.3. Хімічні
реактиви зберігають у приміщенні лаборантської (препараторської) відповідно до
строку та умов зберігання, встановлених заводом-виготовлювачем.
1.4. Не дозволяється
допускати сторонніх осіб та учнів до місця зберігання хімічних реактивів.
1.5. Кожен
реактив потрібно зберігати в одному, відведеному для нього місці в
лаборантській кабінету хімії. Групи зберігання хімічних реактивів наведено у
додатку 3 до цих Правил.
Хімічні
реактиви груп зберігання 2-6 необхідно зберігати на окремих полицях у шафах у
лаборантській, що замикаються, ключі від цих шаф зберігаються у вчителя хімії.
Дозволяється
розміщувати в кабінеті хімії реактиви 8-ї групи зберігання і розчини,
призначені для проведення практичних занять, за умови, що шафи зачиняються, а
ключі від них зберігаються у вчителя хімії.
1.6. Слабкі
розчини кислот дозволяється зберігати в товстостінному скляному посуді на
нижніх полицях витяжної шафи або у спеціальній шафі з природною вентиляцією на
хімічно стійких піддонах.
1.7. У
шафах, де зберігаються реактиви, не дозволяється зберігати розчини лугів у
склянках з притертими пробками, легкозаймисті та горючі рідини - у посуді з
полімерних матеріалів.
1.8. Рідкі
та тверді хімічні реактиви зберігають у товстостінних скляних посудинах з
притертими пробками.
1.9. На
кожній склянці, банці повинна бути етикетка з точною назвою реактиву та його
формулою, на тарі має бути етикетка з написом, що свідчить про наявність у речовини
отруйних, вогненебезпечних властивостей: червона - "Вогненебезпечне",
жовта - "Отрута", зелена - "Берегти від води".
1.10.
Зберігати хімічні речовини із нерозбірливими написами та без етикеток не
дозволяється.
Речовини в
склянках, що не мають етикеток, підлягають знищенню.
2.
Зберігання легкозаймистих і горючих речовин
2.1. Склянки
й банки з легкозаймистими і горючими хімічними речовинами треба зберігати у
лаборантській в залізних шафах або в спеціальних металевих ящиках, що
закриваються кришкою, стінки й дно яких викладають із негорючих матеріалів. Для
того, щоб у ящику не утворювалась вибухонебезпечна концентрація парів, на
кришці роблять 5-6 отворів діаметром 0,005-0,01 м. Ящик повинен мати металеві
ручки для транспортування. На внутрішній поверхні кришки ящика зазначають
перелік усіх легкозаймистих та вогненебезпечних хімічних речовин, що містяться
в ньому. Ящик установлюють на підлозі не ближче ніж 2 м від проходів і
нагрівальних приладів.
2.2. При
зберіганні вогне- і вибухонебезпечних речовин, враховуючи їх фізико-хімічні
властивості, треба дотримуватися додаткових заходів безпеки, а саме:
·
діетиловий
(сірчаний) ефір потрібно зберігати ізольовано від інших речовин у холодному і
темному місці, бо при зберіганні на світлі утворюється вибухова речовина -
пероксид етилу;
·
металічний
натрій повинен зберігатися в товстостінних скляних банках з широкими шийками,
які щільно закриваються пробкою, під шаром сухого (без вологи) гасу, парафіну
або трансформаторного мастила в ящиках з піском;
·
гідроген
пероксиду, перхлоратну кислоту (концентровану) та інші окисники не можна
зберігати разом з відновниками - вугіллям, сіркою, крохмалем;
·
металічний
натрій і фосфор не можна зберігати разом з бромом і йодом;
·
при
зберіганні калій перманганату слід пам'ятати, що він сприяє спалахуванню горючих матеріалів: гліцерол спалахує внаслідок
з’єднання з порошком калій перманганату при кімнатній температурі; при
змочуванні порошку калій перманганату міцною сульфатною кислотою утворюється
неміцний продукт (Мn2О7), який легко розкладається з
вибухом.
2.3. Ємкість
скляного посуду для зберігання легкозаймистих рідких речовин не повинна
перевищувати 1 л. Якщо ємкість більша за 1 л, посуд розміщують у герметичному
металевому футлярі.
2.4.
Кристалічний йод треба зберігати у товстостінній з темного скла банці з
притертою пробкою.
2.5. У приміщенні,
де зберігають хімічні реактиви, повинні бути засоби пожежогасіння:
вогнегасники, ковдра із негорючих матеріалів, ящик або відро з піском.
3.
Зберігання токсичних речовин
3.1. Хімічні
речовини, що входять до групи 7, мають фізіологічну активність у малих дозах і
через те потребують особливо обережного поводження. Усі досліди з ними
проводить тільки вчитель.
3.2.
Реактиви 7-ї групи зберігаються окремо у металевому ящику (сейфі), який надійно
зачиняється, ключі від нього повинні бути у керівника навчального закладу і
завідувача кабінету хімії.
На
внутрішній поверхні дверцят сейфа наводять перелік реактивів із зазначенням
розміщених для зберігання максимальних мас або об'ємів речовин, який затверджений
наказом керівника навчального закладу.
3.3. У сейфі
слід зберігати:
·
на верхній полиці: бром, амоній
дихромат; барій нітрат, барій оксид, барій хлорид; калій гідроксид, калій
дихромат, калій гексаціаноферат(ІІ) та (ІІІ), калій хромат; кобальт(ІІ)
сульфат, натрій сульфіт нонагідрат, натрій фторид, натрій гідроксид, нікелю(ІІ)
сульфат, хром(ІІІ) хлорид, плюмбум(ІІ) сульфат, аргентум нітрат, цинк сульфат,
йод кристалічний;
·
на нижній полиці: дихлороетан,
фенол, анілін.
3.4. Не
дозволяється змінювати розташування реактивів у сейфі і пересипати із
заводської тари реактиви і матеріали токсичної дії.
3.5. Розчини
формаліну з масовою часткою речовини вище 5 % необхідно зберігати разом з
легкозаймистими і горючими рідинами.
3.6. Лужні
метали (2 група зберігання) дозволяється зберігати разом з легкозаймистими і
горючими рідинами. Шар консерванту над металом повинен бути не менше 0,01 м.
3.7.
Зберігання, використання і облік хімічних речовин 7-ї групи покладається на
вчителя хімії, який веде спеціальний журнал обліку токсичних матеріалів
Додаток 2
Відомості
про особливі властивості речовин
Реактиви та матеріали хімічні мають такі властивості:
Назва
речовини (реактиву)
|
Особлива
відмітка
|
Група
зберігання
|
Дія
речовини на організм при роботі з масою і об'ємом відповідно до програми
|
1
|
2
|
3
|
4
|
Неорганічні речовини
|
|||
Алюміній
металічний (гран.)
|
8
|
-
|
|
Бром в ампулах по
|
хх
|
7
|
Хімічний опік
|
Залізо
відновлене (порош.)
|
8
|
-
|
|
Йод кристалічний
|
хх
|
7
|
Хімічний опік
|
Кальцій
металічний (струж.)
|
х
|
2
|
Хімічний опік
|
Літій металічний
|
х
|
2
|
Хімічний опік
|
Магній металічний (порош.)
|
х
|
2
|
-
|
Натрій металічний (плавл.)
|
х
|
2
|
Хімічний опік
|
Фосфор червоний
|
х
|
5
|
Захворювання шкіри
|
Цинк металічний (гран.)
|
8
|
-
|
|
Цинк (пил)
|
х
|
8
|
-
|
Мідь
|
8
|
-
|
|
Оксиди, гідрооксиди
|
|||
Алюміній оксид
|
8
|
-
|
|
Амоніак
(аміак) 25-відсотковий водний розчин
|
7
|
Катар верхніх дихальних
шляхів,
|
|
Барій оксид
|
хх
|
7
|
|
Калій гідроксид
|
хх
|
7
|
Хімічний опік
|
Кальцій гідроксид
|
хх
|
7
|
Виразки на шкірі рук
|
Силіцій(ІУ)
оксид (кремнезем)
|
8
|
-
|
|
Купрум(ІІ) оксид (порош.)
|
х
|
8
|
Ураження шкіри
|
Купрум(ІІ) оксид (гран.)
|
х
|
8
|
Алергія, легка форма
|
Магній оксид
|
8
|
-
|
|
Манган(ІУ) оксид (порош.)
|
6
|
-
|
|
Натрій гідроксид
|
хх
|
7
|
Хімічний опік
|
Нікель(ІІ) оксид
|
8
|
-
|
|
Ферум(ІІІ) оксид
|
8
|
-
|
|
Цинк оксид
|
8
|
-
|
|
Солі
|
|||
Алюміній хлорид
|
8
|
-
|
|
Алюміній ортофосфат
|
8
|
-
|
|
Алюміній
нітрат
|
хх
|
6
|
Канцероген
|
Амоній карбонат
|
8
|
-
|
|
Амоній нітрат
|
хх
|
6
|
Канцероген
|
Амоній хлорид
|
8
|
-
|
|
Амоній
дихромат
|
хх
|
7
|
На шкірі - виразки,
|
Амоній сульфат
|
8
|
-
|
|
Аргентум нітрат
|
хх
|
7
|
Канцероген
|
Барій нітрат
|
хх
|
7
|
смертельна доза
|
Барій хлорид
|
хх
|
7
|
|
Кальцій карбонат
|
8
|
-
|
|
Кальцій хлорид, дигідрат
|
8
|
-
|
|
Кальцій дигідрогенортофосфат
|
8
|
-
|
|
Кальцій гідроген сульфат
|
8
|
-
|
|
Кальцій сульфат
|
8
|
-
|
|
Калій етаноат
|
8
|
-
|
|
Калій хлорид
|
8
|
-
|
|
Калій дихромат
|
хх
|
7
|
|
Калій сульфат
|
8
|
-
|
|
Калій перманганат
|
хх
|
6
|
|
Калій нітрат
|
хх
|
6
|
Канцероген
|
Калій тіоціанат
|
х
|
7
|
|
Калій хромат
|
хх
|
7
|
Див. амоній дихромат
|
Калій карбонат
|
8
|
-
|
|
Калій ортофосфат
|
8
|
-
|
|
Калій гексаціаноферат(ІІ) (жовта кров’яна сіль)
|
хх
|
7
|
Під дією шлункового соку
розклад. до ціанідів
|
Калій гексаціаноферат(ІІІ) (червона кров'яна сіль)
|
хх
|
7
|
Під дією шлункового соку
розклад. до ціанідів
|
Калій
гідрогенортофосфат
|
8
|
-
|
|
Калій йодид
|
хх
|
8
|
-
|
Кобальт(ІІ) сульфат
|
х
|
7
|
від
|
Гідроксокупрум(ІІ) карбонат
|
8
|
-
|
|
Купрум(ІІ) хлорид
|
8
|
-
|
|
Купрум(ІІ) сульфат пентагідрат (мідний купорос)
|
8
|
-
|
|
Купрум(ІІ) сульфат
|
8
|
-
|
|
Купрум(ІІ) нітрат
|
хх
|
6
|
Канцероген
|
Магній сульфат
|
8
|
-
|
|
Магній хлорид
|
8
|
-
|
|
Магній
карбонат
|
8
|
-
|
|
Манган(ІІ) сульфат
|
х
|
8
|
Погіршення
заживлення мікротравм,
подразнення ураженої шкіри
|
Манган(ІІ) хлорид
|
х
|
8
|
|
Натрій етаноат
|
8
|
-
|
|
Натрій
карбонат
|
8
|
-
|
|
Натрій хлорид
|
8
|
-
|
|
Натрій гідрогенсульфат
|
8
|
-
|
|
Натрій
карбонат декагідрат
|
8
|
-
|
|
Натрій
сульфат декагідрат
|
8
|
-
|
|
Натрій
сульфід нонагідрат
|
х
|
7
|
3-
|
Натрій
сульфат
|
8
|
-
|
|
Натрій сульфіт
|
8
|
-
|
|
Натрій
нітрат
|
хх
|
6
|
Канцероген
|
Натрій бромід
|
хх
|
8
|
-
|
Натрій фторид
|
х
|
7
|
смертельна доза
|
Натрій ортофосфат
|
8
|
-
|
|
Нікель(ІІ) сульфат
|
хх
|
7
|
Канцероген
|
Плюмбум(ІІ) сульфат
|
хх
|
7
|
Канцероген
|
Ферум(ІІІ)
хлорид
|
х
|
8
|
-
|
Ферум(Ш) сульфат
|
8
|
-
|
|
Ферум(ІІ) сульфат гептагідрат
|
8
|
-
|
|
Хром(Ш) хлорид
|
хх
|
7
|
Канцероген
|
Цинк сульфат
|
х
|
8
|
Подразнення шкіри і шлункові
розлади
|
Цинк нітрат
|
хх
|
б
|
Канцероген
|
Цинк хлорид
|
8
|
Шлункові розлади
|
|
Кислоти
|
|||
Нітратна кислота (густ. 1,42)
|
7
|
Хімічний опік
|
|
Ортоборатна кислота
|
8
|
-
|
|
Метанова кислота, 85 %
|
7
|
Хімічний опік
|
|
Ортофосфатна кислота
|
8
|
Хімічний опік
|
|
Сульфатна кислота (сірчана кислота) (густ. 1,84)
|
7
|
Хімічний опік
|
|
Хлоридна
кислота (соляна кислота) (густ. 1,19)
|
7
|
Хімічний опік
|
|
Етанова кислота льодяна, хч
|
7
|
Хімічний опік
|
|
Органічні речовини
|
|||
Ацетон
|
4
|
Наркотик у великих дозах
|
|
Анілін +
|
хх
|
7
|
Отруєння у вигляді пари і
через шкіру
|
Гліцерол
|
8
|
-
|
|
Глюкоза
|
8
|
-
|
|
Гексан
|
4
|
-
|
|
Гексахлороциклогексан (гексахлоран)
|
хх
|
7
|
Подразнення очей
|
Діетиловий етер
|
хх
|
4
|
Наркотик
|
Кислота бутанова +
|
хх
|
4
|
Подразнення очей
|
Кислота стеаринова
|
5
|
-
|
|
Кислота пальмітинова
|
5
|
-
|
|
Кислота олеїнова
|
5
|
-
|
|
Кислота
етанова (гліцин)
|
5
|
-
|
|
Нафта (сира)
|
4
|
Легке подразнення
|
|
Спирт
етиловий (етанол)
|
х
|
4
|
Наркотик
|
Спирт
бутиловий (бутанол)
|
4
|
Подразнення очей
|
|
Сахароза
|
8
|
-
|
|
Оцтовоетиловий
естер
|
х
|
4
|
Дерматити і екземи
|
Оцтовоізоаміловий
естер
|
хх
|
7
|
Наркотик
|
Фенол +
|
хх
|
7
|
Отруєння при потраплянні на шкіру
|
Бензен
(бензол) +
|
хх
|
4
|
Отрута у всіх видах
|
Формалін
(формальдегід, 40 %)
|
х
|
4
|
Гострі отруєння
|
Фруктоза
|
8
|
-
|
|
Дихлороетан
|
хх
|
7
|
У вигляді парів сильне отруєння
|
Матеріали
|
|||
Активоване вугілля
|
5
|
||
Графіт
|
8
|
-
|
|
Гідроген пероксид
(пероксид водню)
|
х
|
6
|
Небезпечний при попаданні в організм
|
Сірка
|
5
|
Алерген
|
|
Примітки:
1. Знак у графі 2 „х” означає, що речовина використовується тільки
вчителем. Учням можна видавати речовину у вигляді розбавлених розчинів.
Якщо у графі 2 стоїть знак „хх”, речовина потребує особливого ставлення
через те, що має високу фізіологічну активність у відносно малих дозах,
підвищену пожежну небезпеку.
Якщо особливої примітки немає, то речовина використовується без обмеження
за умови виконання правил безпеки.
2. Групи зберігання речовин визначаються в першу чергу за їх хімічною
сумісністю: при випадковому змішуванні речовин однієї і тієї самої групи між
ними не повинно бути взаємодії або, якщо це виникає, продукти реакції і
тепловий ефект не повинні викликати небезпеку (графа 3).
3. Дія на організм визначається у графі
4. Якщо речовина безпечна за хронічної чи короткочасної дії, у графі
ставлять прочерк.
4. Знаком (+)
позначені речовини, які потрапляють в організм, крім інших шляхів, через шкіру
у крапельно-зрідженому стані.
Додаток 3
Групи зберігання хімічних реактивів
Номер
групи
|
Загальні властивості групи
|
Приклади речовин із переліку засобів навчання та обладнання навчального і загального
призначення для навчальних кабінетів загальноосвітніх навчальних закладів
|
Умови зберігання
|
1
|
Вибухові речовини
|
У переліках немає
|
Заносити в навчальний заклад
заборонено
|
2
|
Виділяють під час взаємодії з
водою легкозаймисті гази
|
Літій, натрій, кальцій,
кальцій карбід
|
У лаборантській у шафі під
замком або разом із легко-займистими речовинами
|
3
|
Самозаймаються при
неправильному зберіганні
|
У переліках немає
|
|
4
|
Легкозаймисті рідини
|
Діетиловий етер, ацетон,
бензен, етанол, бутанол
|
У лаборантській у металевому
ящику
|
5
|
Легкозаймисті тверді речовини
|
Сірка, фосфор червоний
|
У лаборантській у шафі під
замком
|
6
|
Займисті реактиви (окисники)
|
Калій перманганат,
нітратна кислота,
калій нітрат, натрій нітрат
|
У лаборантській у шафі окремо
від 4-ї і 5-ї групи
|
7
|
Речовини підвищеної
фізіологічної активності
|
Йод, бром, оксиди Барію, Кальцію, гідроксиди
Калію, Натрію та Кальцію, амоній дихромат та інші, наведені в
пункті 3.3 розділу VI Правил
|
У лаборантській у сейфі
|
8
|
Малошкідливі речовини і
практично безпечні
|
Натрій хлорид, сахароза,
крейда, ортоборатна кислота, магній сульфат тощо
|
У кабінеті в закритих шафах,
у лаборантській у шафі
|
Міністерство освіти і науки України
Державний навчальний заклад «Сумський центр
професійно-технічної освіти харчових технологій, торгівлі та ресторанного
сервісу»
«Погоджено»
Директор Центру
………….. Денисенко В. М.
«…..»………… 2015 р.
Перелік
медикаментів, перев`язу вальних засобів і
приладь для
аптечки першої (долікарської) допомоги
кабінету
біології та хімії
1.
Бинт стерильний і
нестерильний – по1 шт.
2.
Серветки стерильні
– 1 уп.
3.
Вата гігроскопічна
– 50 г.
4.
Спирт етиловий –
30-50 мл.
5.
Мазь від опіків – 1
уп.
6.
Розчин іоду
спиртовий – 1 фл.
7.
Розчин борної кислоти 5% спиртовий 1 фл.
8.
Розчин оцтової
кислоти 2% - 100-150 мл.
9.
Розчин амоніаку 10
% - 1 фл.
10.
Валідол -1 уп.
11.
Вазелін борний – 1
уп.
12.
Розчин перекису
водню 3% - 50 мл.
13.
Активоване вугілля
в таблетках – 4 уп.
14.
Натрій сульфацил
30% у тюбиках по 1,5 мл – 5 шт.
15.
Сода питна – 1 уп.
16.
Ножиці медичні – 1
шт.
17.
Пінцет - 1 шт.
18.
Лейкопластир – 3
пак.
19.
Джгут – 1 шт.
Медична допомога – тел. 103
Найближча лікувальна установа – тел.
Міністерство освіти і науки України
Департамент освіти і науки Сумської
обласної державної адміністрації
Державний навчальний заклад «Сумський центр професійно-технічної
освіти харчових технологій, торгівлі та ресторанного сервісу»
Затверджено
наказ
директора ЗНЗ
від
___________ № ______
ІНСТРУКЦІЯ
З ОХОРОНИ
ПРАЦІ №
з дотримання правил пожежної безпеки в кабінеті хімії
1. Загальні положення
1.1. Дана інструкція передбачає
профілактичні протипожежні заходи і дії на випадок виникнення зайняття або
пожежі.
1.2. Відповідальність за забезпечення безпечних
умов праці та навчання несе адміністрація школи.
1.3. Відповідальність за дотримання правил пожежної
безпеки в кабінеті хімії покладається на зав. кабінетом, вчителя хімії.
2. Вимоги з організації профілактичних протипожежних
заходів в кабінеті хімії
2.1. Обов'язковими є наявність
документації, яка забезпечує організацію практичних заходів, і дотримання
правил пожежної безпеки в кабінеті хімії.
2.2. З метою пожежної безпеки
кабінет хімії повинен бути оснащений первинними засобами пожежегасіння:
-
запас води при відсутності водопроводу;
-
не менш двох пінних вогнегасників ВВП-10 або
вуглекислотний ВВ-2 та порошковий ВП-2(3);
-
азбестова або шерстяна ковдра розміром 2×2 метра;
-
короб із сухим піском V = 0,05 м3.
2.3. Електрична
проводка, арматура (розетки, вимикачі, світильники) повинні бути змонтовані на
вогнетривкій основі. При найменшому виявленні іскріння, нагріву ізоляції
електропроводки й інших теплових виявів електричного струму енергія в кабінеті
хімії повинна бути відключена на головному щиті негайно.
2.4. Акт
комісії про готовність кабінету хімії до експлуатації в умовах відсутності
води.
2.5. Перед проведенням
практичних робіт із використанням горючих речовин учні повинні отримати
інструкції з дотримання правил пожежної безпеки.
2.6. Первинний
посуд з легкозаймистими речовинами (лужні метали, етанол, кальцій карбід,
ацетон, діетиловий ефір, толуол, циклогексан, ізобутан, сірка, фосфор червоний,
калій перманганат, нітрати калію і натрію, концентрована нітратна кислота
ρ=1,42) повинні розміщуватись в переносній металевій шафі з верхнім розміщенням
кришки. Ящик повинен бути пофарбований у світлий колір.
2.7. Вибухові й легкозаймисті речовини й суміші
вносити в приміщення школи забороняється!
2.8.Приміщення
кабінету хімії має перебувати в чистоті.
3. Вимоги до організації робіт при проведенні
дослідів із застосуванням вогненебезпечних речовин
3.1.До вогненебезпечних
відносяться всі горючі речовини і суміші, в тому числі вибухові і
вибухонебезпечні. За ступенем небезпеки вогненебезпечні речовини діляться на
три групи: самозапальні, легкозаймисті, що важко запалюються. Показниками
небезпеки є: температура запалення, температура спалаху й здатність речовини
утворювати з повітря вибухову суміш. Використовувати самозапальні суміші в
школі забороняється!
3.2. Найбільш
небезпечні в пожежному відношенні наступні демонстраційні досліди:
-
горіння термітної суміші;
-
розгонка нафти з метою отримання більш легких
фракцій;
-
крекінг гасу;
-
отримання етилену, його горіння,
-
взаємодія бензолу з бромом;
-
отримання нітробензолу;
-
термічний розклад кам'яного вугілля.
3.3. Не можна залишати прилади для
проведення дослідів без спостережень навіть на короткий час!
4. Вимоги з пожежної безпеки по закінченні занять
4.1. Усі використані реактиви
мають бути поставлені на свої місця.
4.2. Усі електроприлади й
освітлення необхідно відключити.
5. Вимоги пожежної безпеки при виникненні зайняття
або пожежі
5.1. При
виникненні локального зайняття в кабінеті хімії його негайно ліквідують:
-
легкозаймисті, горючі речовини слід гасити піском,
вогнестійкою тканиною, порошковим вогнегасником;
-
електропроводку можна гасити вуглекислотним
вогнегасником ВВ-3;
-
загоряння у витяжній шафі ліквідується будь-якими
засобами після вимкнення вентилятора.
5.2. При
виникненні пожежі:
-
викликається пожежна охорона команду по телефону
101, приймаються заходи щодо ліквідації осередку вогню і повідомляється
адміністрація школи про пожежу;
-
вчитель вимикає електроенергію, освітлення;
-
виносяться з лаборантської ящик з легкозаймистими
речовинами, приводяться у готовність первинні засоби гасіння пожежі;
-
вчитель проводить евакуацію учнів з кабінету і
здійснює переперевірку повної евакуації;
-
в зимовий час учні розміщуються у вестибулі школи,
в літній – у шкільному дворі;
-
організується припинення доступу в приміщення, що
горить;
-
відповідальні вказують прибулим представникам
пожежної охорони шляхи до вогнища в приміщенні, а також особливості об’єкта.
Інструкцію розробив:
учитель хімії _______ _________________
Узгоджено:
Відповідальний за організацію
Роботи з питань охорони праці _______ ________________
Фахівець з охорони праці _______ ________________
підпис прізвище, ініціали
