Позаурочна робота

ПОЗАКАЛАСНИЙ ЗАХІД

                  "КУХОННА СІЛЬ - РЕЧОВИНА НОМЕР ОДИН"

Мета: Розвивати в учнів зацікавленість до вивчення хімії, вболівання за

           доручену справу, сприяти вихованню активної життєвої позиції в

            навчанні та житті, бережливо відноситись до природи.

            Розширити та поглибити знання учнів про кухонну сіль.

Обладнання. На дошці: тема, хімічна формула кухонної солі. На

                        демонстраційному столі: самородній кристал кухонної солі,

                        сіль кухонна розфасована. На стіні: карта України, на якій

                        виділені місцезнаходження солерудників.

Вступне слово вчителя:

Буває вона йодована,

Буває вона фторована,

І просто кам’яна...

"Так, скажіть будь-ласка, про що йде мова, про яку речовину?"

Учні здогадуються, що це сіль кухонна, а на хімічній мові – натрій хлорид.

Ведучий. Серед розмаїття природних мінералів значне місце у житті людини посідає натрій хлорид – галіт, або попросту кухонна сіль. Ця звичайнісінька речовина з нашого повсякденного вжитку нічим особливим не привертає уваги. Ми знаємо, що харчова сіль відіграє важливу роль у життєдіяльності організмів. Проте, напевно, далеко не кожен знає, що в давнину вона ставала причиною кровопролитних воєн, а в Китаї, Франції, Росії – бунтів, що в деяких державах існували соляні гроші, а серед народів Центральної Африки й Сахари були й такі, що цінували сіль вище від заліза й срібла – нарівні із золотом...

Вчитель. Як же утворився цей безцінний мінерал на Землі? Де і як його добувають? Які марновірства та прикмети пов’язані із сіллю? Про все це і багато іншого ми почуємо сьогодні на нашому вечорі, присвяченому такій не примітній і такій безцінній речовині, як кухонна сіль.

1 – й учень. Соляні родовища утворювалися на Землі протягом майже всіх геологічних періодів, найстарішим покладам - понад 500 млн. років. Ще в глибокій давнині люди довідалися про дивовижні властивості цієї білої речовини, оцінили її смак і почали виділяти з-поміж інших як носія надприродних якостей.

Наприклад, плем’я ацтеків поклонялося не лише богові сонця, а й богині солі: їй щороку в жертву приносили молоду дівчину, вважаючи, що кров освячує водойму й поновлює в ній запаси цієї цінної речовини. Про бога Фей Ну, який нібито навчив людей добувати сіль і вживати її, розповідається в міфах стародавнього Китаю.

2 – й учень. Сіль дарували молодій сім’ї, нею посипали могили предків. Багато віків ця речовина була єдиним засобом консервації продуктів, що мало неабияке значення для далеких морських подорожей, кругосвітніх експедицій.

В багатьох народів сіль стала важливим продуктом обміну, своєрідною валютою.  Нею платили римським легіонерам за службу, звідки в англійській мові й з’явилося слово “salary”, французській -“salaire” - жалування, заробітна платня, а в італійській - „saldo” - розрахунок грішми (від латин, „sal” - сіль). За свідченням венеційського купця й мандрівника Марко Поло, в Тибеті в XIII ст. за монету правили коржики кам”яної солі з викарбуваним на них зображенням „Великого Хана”, бо саме 1206 року на курултаї монгольських дуків Темучина проголосили "Чингізханом" – "Великим Ханом".

3 – й учень. Про дрібну соляну валюту згадував і великий учений Михайло Ломоносов: " ... про абісинську гірську сіль згадуємо, за один брусок якої двох холопів виміняти можна". А в "Листах про хімію" вчений Лібіх наводить цікавий уривок з однієї книжки: "Навіть у найдикіших народів кухонна сіль є річчю першої потреби. У багатьох землях Африки продають за сіль людей, в Галла і на берегах Сьєрра-Леоне за сіль брат продає сестру, чоловік– жінку, батьки – дітей; у країнах Аккри (Золотий берег) за жменю солі дістають найкращі товари, золото і двох невільників". Уже в XIX ст. в Ефіопії за стандартні бруски солі розміром 65x65 мм можна було купити будь-які товари.

4 – й учень. Така надзвичайно дорога ціна солі пояснюється її винятково важливою фізіологічною роллю. Майже всі потрібні нашому організму мінеральні солі містяться в достатній  кількості у звичайній їжі. Тільки натрій хлориду в ній не вистачає, а тому нам доводиться додавати  його в їжу. Для підтримання нормальної життєдіяльності людина повинна отримувати 10-15 г солі щоденно. Кожна людина вживає за рік 6 – 8 кг солі.  Сіль потрібна організмам  тварин і людини для утворення хлоридної (соляної) кислоти у шлунковому соку. Натрій хлорид входить до складу тканинних рідин (клітинних соків, склоподібного тіла очей, сліз, лімфи) та крові, а також сечі. Водні розчини натрій хлориду широко вживаються в медицині як кровозамінні рідини під час кровотеч і втрат крові та у стані шоку. Зниження вмісту натрієвих катіонів і хлоридних аніонів призводить до серйозного порушення обміну речовин в організмі. Якщо ж організм не отримує натрій хлориду ззовні, він вибирає сіль із крові і тканин. Кухонна сіль затримує воду в організмі... Це, зокрема, призводить до підвищення артеріального тиску. Ось чому при гіпертонії, ожирінні, набряках слід вживати як найменше кухонної солі. Значна зайвина солі в організмі спричиняє гостре отруєння, що в решті може призвести до паралічю нервової системи. Смертельна доза життєдайної солі  коливається в межах 100-200 г.

5 – й учень. Перед тривалими переходами по засушливих місцевостях здавна рекомендується мандрівникам, геологам чи воякам з’їсти окраєць хліба, густо посиланий сіллю, й запити кількома кухлями води. Зв'язана сіллю вода міцніше утримується в живих тканинах. Така гідратна вода важче втрачається організмом, і йому не загрожує швидке зневоднення навіть за спекотних умов у палючій пустелі. Людський організм швидко й невідворотньо реагує на порушення сольового балансу – постають м'язова слабкість, постійна втомлюваність, втрата апетиту, невгамовна спрага... Повне знесолювання організму неминуче призводить до тяжкої, болісної смерті.

Ще не так давно у Голландії злочинців,  засуджених до страти, годували знесоленою їжею й напували дистильованою водою – нещасні смертники були приречені на моторошне конання.

Партизани – бійці Опору під час Другої світової війни, які дислокувалися далеко від населених пунктів у горах та лісових нетрях, нерідко вдавалися до бойових операцій, нападаючи на склади й транспорт з метою: роздобути мішок  кухонної солі для харчування бійців загону. Часто це коштувало людських втрат!

6 – й учень. Отож, скільки пам”ятає себе людство, кухонна сіль є неодмінним складником раціону харчування з того часу ,як уперше печерна людина посолила спечений у багатті кусень м'яса чи зварену в череп'яному горщику юшку. Щоб добути сіль, у давнину застосовували колоди: їх спершу занурювали у морську воду, а потім, висушивши на сонці, зчищали з поверхні білі кристали. Або викопували на морському березі ями, заповнювали їх морською водою і випаровували її на спекотному південному сонці. Потім операцію повторювали доти, поки не утвориться товстий шар солі.

Біломорську сіль добували у варницях з морських розсолів. Існували й соляні копальні. У Північній Африці  зустрічаються горби, з яких виламують великі брилі солі; гірники навіть споруджують з них собі житла.

Давні традиції має соляний промисел в Україні. З незапам’ятних часів козаки  приїздили до Криму,  до соляних озер,  самі добували сіль і вантажили на вози, за що платили данину татарам. У середині XVIII ст. в Криму активно провадилися роботи на 3-х соляних промислах – євпаторійському, перекопському та керченському; найкращою вважалась перекопська сіль.

Зараз в Україні підземну сіль добувають із Солотвинського, Роменського,  Слов’янського, Бахмутського та Артемівського родовищ.  Крім того, осадову сіль із ропи Сиваша (Гнилого моря) виробляють на Генічеському заводі (Херсонщина).

7– й учень. Кухонна сіль - це речовина, яка не горить у вогні, не псується, є чудовим консервантом харчових продуктів (овочів, грибів, м’яса, риби, сала) та в усіх народів Землі є символом сталості, твердості, вірності, певності, надійності.

Упродовж віків, коли хочуть дати найвищу характеристику найвірнішому другові та побратиму, кажуть: "Я з ним уже не один пуд солі з’їв".

Звалити ненароком сільницю і розсипати сіль здавна розцінювалося не як звичайне недбальство – це був лиховісний знак: бути сварці, біді, нещастю, зраді. Лівою рукою перекинув сільницю, розсипавши сіль, Іуда Іскаріот на таємній Вечері із Спасителем Світу. Це майстерно зобразив великий вчений –природознавець, технік і митець - художник Леонардо да Вінчі на своїй славнозвісній фресці трапезної монастиря Санта – Марія делла Грація в Мілані.

8 – й учень. Кухонна сіль - не лише безцінний та незамінний харчовий продукт, але й чудовий лікувальний засіб. Так, щоб уникнути застуди, підмочені й закоцюблені ноги парять у гарячому розсолі.

Для нормалізації процесу травлення деякі лікарі небезпідставно радять після прийому їжі брати до рота одну чайну ложку солі й витримувати її там протягом 2 хв., а потім виплюнути. Нестерпно солону слину треба проковтнути, ротову порожнину сполоснути водою і розсіл також ковтнути. Ця додаткова сіль вкрай потрібна для вироблення шлунком хлоридної кислоти, яка не лише розщеплює спожиті білки і сприяє їх засвоєнню, але й "поїдає" віджилі старі тіла, а також новопосталі злоякісні (ракові) клітини. Цю легкодоступну й  дешеву процедуру слід  проробляти людям з низькою та нульовою кислотністю шлункового соку.

9 – й учень. Давні римляни казали : "Лікар лікує, природа зцілює". Дивовижні цілющі властивості має й повітря соляних копалень – шахт. У ньому гинуть мікроби (зокрема, й хвороботворні), там дивовижно легко дихається. Вдихання йонізованого соляного повітря істотно поліпшує стан хворих на легеневі, серцево –судинні,  нервові захворювання, астму тощо. Один з таких підземних соляних санаторіїв функціонує і в Україні – в містечку Солотвино на  Закарпатті.  Там хворі "самоув’язнюються" в підземних соляних камерах на кілька тижнів, де й проходять курс інтенсивного лікування, умиваючись цілющим соляним повітрям.

10 – й учень. Для того щоб, перевезти всю сіль,  що її щорічно добувають на всій земній кулі,  потрібно було б понад 25 тис. залізничних потягів. Сіль потрібна шкіляникам, миловарам, фарбарям, металургам, нафтовикам, медикам. Та найбільше вона потрібна хімікам. Понад третину всієї солі перероблябть на соду, хлоридну кислоту, хлор, луги, добрива, хімічні реактиви. Сіллю гасять сажу, що загоряється, з її допомогою гартують металеві вироби. Застосовують її для очищення нафти, пришвидшення танення льоду на залізницях і шосейних дорогах. Потрібна сіль на тютюновому виробництві для запобігання пересиханню тютюну, сіль притягає вологу з повітря.

Ведучий Учені й інженери знайшли понад 1 400 різних застосувань кухонної солі.

Сіль прискорює старіння.

Американським дослідникам вперше вдалося довести, що у підлітків, які їдять багато солоної їжі, проявляються ознаки більш швидкого старіння клітин. 

Факти про сіль.

     До 20 століття бруски солі під назвою amoleh (амоле) були легальним засобом оплати товарів в Абіссінії (нині Ефіопія).

     У Болівії є незвичайна рівнина Salar de Uyuni, покрита товстим шаром солі. Її площа понад 12000 квадратних кілометрів, і в певні моменти часу вона покривається тонким шаром вологи, перетворюючись у величезне дзеркало. Цю властивість використовують для налаштування оптичного устаткування на супутниках Землі. Ще ця рівнина є багатим джерелом літію (більше половини світового запасу).

Факти про сіль.

     Сіль необхідна нашому організму настільки, що якщо випити достатню кількість води, можна захворіти гипонатремией (Hyponatremia). З-за цього померла одна з учасниць конкурсу рекордів Гіннесу, в якому необхідно було випити якомога більше води.

     З іншого боку, надлишок солі в організмі також небезпечний - якщо кількість її перевищить один грам на кілограм ваги, велика ймовірність летального результату. Цю властивість солі використовувалося в Стародавньому Китаї для ритуальних самогубств серед багатої знаті, так як сіль в той час коштувала дуже дорого.

Факти про сіль.

     Морська сіль містить безліч корисних мінералів, особливо якщо вона злегка волога, а не повністю висушена.

     У Середні століття сіль була так дорога, що її називали «біле золото». Залишки мощених доріг, призначених для транспортування солі, досі збереглися в Німеччині. Українські чумаки також займалися цією прибутковою справою.

В Індії виробляли чорну сіль, змішуючи солону воду з насінням аличі. Після випарювання залишалися грудки чорного порошку, після подрібнення він ставав рожевим.

Факти про сіль.

     У Франції досі роблять сіль самим примітивним способом - вимиваючи її з морської води з допомогою кошиків. Отримана сіль із-за цього стоїть дуже дорого і її додають лише в готові страви і ніколи не використовують у процесі готування.

     У світі лише 6% солі використовується для їжі, і 17% для обробки доріг в зимовий час. Решта 77% використовуються у промисловості.

Застосування солі.

     Якщо на улюбленій вазі залишився осад від квітів, натріть цей наліт сіллю. Потім змийте теплою мильною водою - відкладення зникнуть. Той же фокус допомагає впоратися з нальотом на листках штучних рослин: опустіть їх в соляний розчин і потримайте деякий час. 
     Якщо вино пролилося на килим або на одяг, нанесіть зверху кашку з вологої солі. Залиште на 20-30 хвилин, потім заперіть гарячою водою. До речі, сіль непогано працює і з жирними плямами, якщо вам колись їх грунтовно запирати. Просто присипте жир сіллю, тоді, принаймні, жир не пошириться по одязі далі. 

Застосування солі.

     Якщо на дерев'яних меблях залишилися сліди від неохайні стаканів або пляшок з водою, сіль знову прийде на допомогу. Змішайте її з водою, щоб вийшла кашкоподібна суміш і акуратно, не дряпаючи, протріть їй поверхню за допомогою губки або м'якої ганчірки. 

     Після недовгого використання губки набувають заяложений вигляд, хоча насправді ще можуть послужити в господарстві. Замочіть губки на ніч в соляному розчині: 1/4 чашки солі на літр води. 

Застосування солі.
     Сіль зменшує температурний поріг, при якому вода замерзає. Протріть скло біля рам солоною водою, дайте підсохнути. Для того щоб вікна не потіли покладіть між склом марлевий мішечок з сіллю. Такий же мішечок нагоді автомобілістам: протирайте їм час від часу мокрі вікна в холодну пору року. 

     Якщо ваш будинок раптово атакували мурашки і під рукою немає ніякого спеціального засобу - скористайтеся сіллю. Насипте її біля дверей, вікон або прямо на мурашиної стежці. Це допоможе на час зупинити вторгнення. 

Застосування солі.

     Сіль взагалі гарна штука для чищення посуду та деякою кухонного начиння. Наприклад, сіллю можна чистити кавник, обідки на посуді від чаю або кави. Здорово вона справляється і з пригорілим молоком. Розмочіть пляму водою, а потім щедро посипте сіллю. Почекайте 10 хвилин, потім спробуйте видалити пляму - процес піде набагато легше. 

     Не всяка посудомийна машина впорається зі слідами від сучасної губної помади, наприклад, на склянці. Нанесіть на край посуду сіль, а потім відправте в посудомийку. А суміш оцту і солі, додається у воду, допоможе впоратися з жовтими плямами на склі: просто замочіть вицвіле скло у цьому розчині. 

Застосування солі.

     Якщо яблуко злегка пожухло і зморщилося, скупайте його в слабкому сольовому розчині. Шкіра розгладиться і стане більш пружною. 
     Є старий бабусин спосіб: як позбутися неприємних запахів у роті. Суміш соди (1 чайна ложка), солі (стільки ж) і води (півчашки) як і раніше відмінно очищає порожнину рота. 
     Не любите хімічні засоби при обробці внутрішньої частини холодильника?  Жменю солі розчинити у 3 - 4 літрах теплої води і протерти. 

Застосування солі.

     Додайте трохи солі у воду, де варять яйця. Це зміцнить шкаралупу, і білок не виллється, навіть якщо яйце трісне. До того ж, чистити яйця буде значно простіше. 
     Якщо ви боїтеся бризок киплячого масла, додайте в нього на сковорідку трохи солі, перш ніж викладати продукти. Зайва волога вбереться, і бризок стане набагато менше. 
     Суміш солі і лимонного соку відмінно видаляє плісняву. Також сіль може зберегти сир від цвілі: просочіть соляним розчином серветку і загорніть в неї сир. 

Застосування солі.

     Свіжі сліди від поту на одязі видаляються розчином кухонної солі (1 столова ложка на склянку води).

     Перевірка свіжості яєць 
У склянку води додайте 2 чайні ложки солі, а потім опустіть у воду яйце. Свіже яйце потоне, а несвіже буде плавати на поверхні. Так як повітряна порожнина в яйці збільшується з часом, старі яйця будуть плавати. Іноді це зовсім не означає, що тухле яйце, просто воно старіше, але його ще можна вживати в їжу. Для того, щоб перевірити, протухло яйце чи ні, його доведеться розбити. Також вважається, що якщо після варіння яйця з працею чистяться від шкаралупи, то вони свіжі.

Застосування солі.

     Для того, щоб глазур на тістечок не кристалізувалася, додайте в неї трохи солі.

     Якщо ви ріжете цибулю або часник, їх запах надовго вбирається в шкіру рук. Ви можете легко позбутися від запаху, якщо втерли в руки сіль, змішану з оцтом.

     Для того, щоб позбутися від запахів і очистити зливні системи від жиру, регулярно наливайте в раковину гарячу воду з сіллю.

     Компрес з солоною водою може допомогти при укусах бджіл і комарів. Також можна змастити місця укусів оливковою олією з сіллю.

Застосування солі.

     Зазвичай при пранні ви використовуєте певну кількість порошку, але якщо ви трохи переборщіть, то може з'явитися багато піни. Щіпка солі допоможе скоротити кількість піни.

     Якщо ви сушіть білизну на вулиці взимку, воно може замерзнути, і тому його важче висушити. Для того щоб білизна не замерзало, додайте трохи солі в кінці прання під час полоскання.

     Щоб зберегти яскравий колір тканини, додайте сіль при пранні. Щоб освіжити колір волокон тканини, ретельно протріть тканину ганчіркою, змоченою у воді з великою кількістю розчиненої солі, а потім вичавте.

Застосування солі.

     Насипте сіль на паперовий рушник і протріть липку поверхню гарячої праски.

     Якщо додати у воду сіль, квіти, які будуть в ній стояти, будуть довше залишатися свіжими. Такий же ефект дає аспірин і щіпка цукру.

     Під час приготування м'яса і овочів на грилі, щоб вугілля не давали великого жару, їх можна посипати сіллю. Зазвичай при цьому використовують рідини: вино, пиво, воду, але охолоджує рідина вугілля багаття і втрачає жар. Сіль зменшує кількість полум'я і диму, не охолоджуючи вугілля. Обережно сипте сіль прямо на вугілля, щоб не пересолити сама страва.

Учитель. Як бачимо, сіль може бути корисна не тільки як смакова добавка. На кожну домашню дрібниця ми звикли купувати в супермаркеті окремий флакон із спеціальним засобом. А адже з багатьма домашніми проблемами нітрохи не гірше впорається сіль. Згідно зданими спеціального Інституту Солі, сіль можна застосовувати 14000 способами! Немає іншого мінералу, у якого було б стільки застосувань.

    Ведучий. Тож, любі друзі, висновок випливає сам по собі: коли купуємо у крамницях пачку солі, пам’ятаймо - ми є власниками життєдайного скарбу, якому немає ціни!

Екологічні проблеми

08 грудня 2018 року в Центрі пройшов інтегрований урок з хімії та екології «Подорож пластикової пляшки». На заході були присутні учні груп АКП-26; АКОФ-27; АКОФ-37 та викладачі центру. Захід пройшов у формі рольової гри, де учні представляли собою еколога, хіміка-технолога, маркетолога, біолога-експерта та інші види діяльності суспільства. Учні ознайомилися із фактами забруднення довкілля полімерними матеріалами та наслідками негативного їх впливу на довкілля; прослідкували історію від створення пластикової пляшки до її утилізації. Захід пройшов цікаво, жваво, весело – учні складали пазли, робили презентації, розгадували кросворд, обмінювались інформацією, фантазували щодо вирішення екологічних проблем. Усім присутнім захід сподобався та спонукав  задуматись про проблеми утилізації пластикових пляшок.